Найвідоміший Indian та його легендарний власник

Під однією з останніх публікацій, отримали від читача зауваження, що занадто багато уваги приділяємо продукції фабрики з Мілуокі. Народна мудрість говорить: кожна жаба своє болото хвалить. Наші жаби не виняток. Тому, щоб реабілітуватися, переметнемося у болото давнього та найбільшого конкурента Harley Davidson, виробника зі Спрінгфілда – Indian Motorcycles. На даний момент бренд належить концерну POLARIS та виробництво перенесене у Спіріт Лейк, штат Айова. Але то вже зовсім інша історія…

Indian є одним з виробників, котрі відомі людям, навіть далеким від мототеми. І це неспроста. Офіційно датою заснування компанії є 1901 – й рік. Знавці ювілейних серій від HD, шляхом елементарних математичних розрахунків, з жахом виявлять, що ще за 2 роки перед тим, як Біл Харлі з братами Девідсон зберуться в чужому гаражі, Джордж Хенді та Оскар Хендстрьом, засновники марки INDIAN, вже випускали свої мотоцикли!

Другим вбивчим фактом у батлі Мілуокі VS Спрінгфілд є те, що саме Indian належить впровадження V-TWIN у серійні моделі мотоциклів. Про перший серійний мотоцикл з ланцюговим приводом колеса, в контексті вище написаного, згадаємо, бо історія — річ уперта, і вона не завжди грає за Мілуокі.

Компанія рухалася вперед на повних вітрилах у професійному та технічному плані.

Результати не забарилися, прогрес був дуже стрімкий

В 1905 році, коли ті ж самі четверо мілуокських пацанів штовхають під горку велосипед з двигуном авторства Вільяма Харлі, Indian розробив свій перший літровий V-TWIN, котрий створювався з єдиною конкретною метою: участь у перегонах. Саме завдяки йому заводська гоночна команда отримала ряд блискучих перемог та поставила кілька рекордів. У1907році виходить цивільна версія даного мотоцикла.

INDIAN та БЕРТ

Мотолюди з перших літер вже знали про що та про кого буде йти мова. Багато хто з вас чув цитату про те, що за п’ять хвилин їзди на мотоциклі людина може прожити більше, ніж за все своє життя. Її автором є Берт Монро. Неординарна постать з неординарною біографією. Для решти такий довгий вступ про славетну спортивну історію Indian, пояснює чому 21-річний звичайний новозеландський парубок Герберт Джеймс Монро у 1920р. придбав саме INDIAN SCOUT. На свій час це був топ. Тому все логічно-Берт вибрав найкраще.

Історія Берта Монро це історія не про мотоцикл чи перегони

Це історія Людини та її Мрії. Яскрава ілюстрація того, що для досягнення своєї мети потрібно йти вперед, і нікуди не звертати. Приклад того, що немає нічого неможливого. Історія Людини, котра без космічного бюджету, команди технічної підтримки, виробничих потужностей у звичайному гаражі доводила мотоцикл до межі його можливостей. В живих розмовах я завжди використовую слово ”великий ” перед ім’ям Берта Монро. Ім’ям, котре вписане золотими літерами не тільки в мотоісторію, а й історію взагалі.

Герберт Джеймс Монро народився 25 березня 1899р. у містечку Інверкаргілл, Нова Зеландія. Народжений у сім’ї фермерів, спочатку був змушений зайнятися сімейною справою. Батько ніколи не підтримував його бажання побачити світ за межами своєї ферми, що породило пристрасть Берта до мотоциклів. Мотоцикли, на той час, були чимось новим але для юного Монро вони уособлювали свободу. Свободу та швидкість. Швидкість стане для нього всім.

Швидкість, власне, зробить його відомим на увесь світ

Першими об’єктами які постраждали від спортивних амбіцій юнака стали коні на рідній фермі. Берт катав на кожному з них та намагався витиснути максималку ) . Батько майбутньої легенди не був прогресивною людиною, тому експерименти над тваринами швидко закінчилися. Але вірус швидкості вже потрапив у організм, і нашому герою прийшлося терміново шукати інші методи здобування адреналіну. І він їх знаходить у мотоциклах.

Всупереч поширеній думці, Indian не був ні першим ні єдиним мотоциклом Монро. У віці 16 років він придбав британський Douglas. Через деякий час мотоцикл був проданий, Берт доклав грошей та взяв новенького Clyno з коляскою, котра відразу ж була знята. Після кількох років мотоцикл також був успішно проданий місцевому ковалю, а наш герой націлився на придбання мотоцикла, котрий зробить його ім’я безсмертним.

До 1920 року Берт вже активно бере участь у різного типу змаганнях та перегонах як то Флет-трек, хілклімб чи дрег-рейс. Там же він чує, що у США є мотоцикл, котрий значно кращий та швидший за британські вироби. І у 1920 році Герберт Джеймс Монро купляє той самий Indian Scout.

Стоковий Indian Скаут комплектувався 600 кубовим двигуном та розганявся до 90 км/год. Протягом наступних кількох десятиліть його максималка дійде до 305 км/год. Разом з тим картер двигуна залишиться той самий, що й у 1920р.

З 1926р. починається період трансформацій мотоцикла, котрий тривав 47 років. Зазвичай у всіх дописах про Берта Монро далі йдуть сухі цифри та шаблонні фрази.

Моя ж мета зробити акцент на Людині, а не на мотоциклі

У 1927 році Герберт Монро одружується з Флоренс Беатріс Мартін. У шлюбі народжується 4 дітей: Джон, Джун, Мартін та Гвен. В той час Берт працює продавцем мотоциклів та механіком. Його пристрасть потребує фінансових витрат, тому часто працює понаднормово. Кожна лишня копійчина з сімейного бюджету витрачалася на мотоцикл. Так само практично увесь свій вільний час наш герой присвячував мотоциклам, а не родині. Фанатична відданість мрії привела його на пік слави, разом з тим стала причиною розлучення. Життєві пріоритети Берта були не на користь своєї сім’ї. Не зважаючи на абсолютну відданість своїй справі, сучасники говорили про нього як про веселу, компанійську та ерудовану людину, котра користувалася успіхом у жінок. Але справжня його пристрасть була у гаражі. Довго так тривати не могло, тому у 1947р пара розлучається.

На той час Герберт вже відома людина у Новій Зеландії. Ще 1940р. він встановив рекорд швидкості у країні з показником 194.4 км/год. Берту на той час вже 41,а мотоциклу 20 років. У 1957р на пляжі Ореті Берт ставить стрілку спідометра на цифру 212.4 км/год. Поверхня пляжу не давала можливості повністю розкрити увесь потенціал Бертового боліда.

Існує думка, що Берт Монро був відлюдником та практично ні з ким не спілкувався. Насправді це не відповідає дійсності. На той час він уже активно листується з людьми дотичними до мотоспорту з різних країн, у тому числі з США. Тому вибір місця для випробовувань свого монстра був очевидний: Бонневіль.

БОННЕВІЛЬ

Чинний рекорд для наземного транспорту був встановлений саме тут апаратом ThrustSSC. У 1997 році він розвинув швидкість 1228 км/год, офіційно подолавши звуковий бар’єр.

Соляне плато Бонневіль (Bonneville Salt Flats) — це унікальна природна локація на північному заході штату Юта, США. Для гонщиків усього світу це «Свята земля» швидкості, де діють свої закони фізики та механіки.

Що це таке?

Це висохле соляне озеро площею понад 100 квадратних кілометрів. Поверхня складається з товстого шару солі (переважно хлориду калію та натрію), яка за тисячі років спресувалася до стану, що нагадує бетон, але з особливими властивостями.

Чому це ідеальна траса?

Нескінченний горизонт: Поверхня настільки рівна і величезна, що на деяких ділянках можна побачити вигин земної кулі. Це дозволяє розганятися на дистанції в 5, 10, або навіть 15 кілометрів.

Охолодження: Сіль залишається відносно прохолодною навіть під пекучим сонцем, що допомагає дещо знизити температуру шин, які нагріваються від тертя.

Щороку в серпні тут проходить “Тиждень швидкості” (Speed Week). Сюди з’їжджаються тисячі ентузіастів — від мільйонерів на реактивних болідах до гаражних майстрів.

Історія перегонів на Бонневілі — це літопис технічного божевілля та відваги

Першим, хто зрозумів потенціал Бонневіля для швидкості, був гонщик Тедді Тетцлафф. У 1914 році він розігнав свій гігантський автомобіль Blitzen Benz до 228 км/год. Хоча рекорд не був визнаний офіційно міжнародними організаціями, це відкрило Бонневіль для світу.

У 1970 році автомобіль Blue Flame, що працював на ракетному пальному, встановив рекорд 1001 км/год.

Це було перше офіційне подолання позначки в 1000 км/год.

Чинний рекорд для наземного транспорту був встановлений саме тут апаратом ThrustSSC. У 1997 році він розвинув швидкість 1228 км/год, офіційно подолавши звуковий бар’єр.

Храм Швидкості

Після розлучення майбутній рекордсмен переїздить у містечко Інверкаргілл в той самий Храм Швидкості, або просто гараж, котрий стояв на ділянці Берта. У ньому й починає жити, у прямому сенсі слова, щоб не витрачати дорогоцінний час. По спартанському вигляді гаражу можна зробити висновок, що чоловік він був невибагливий та з обмеженими фінансовими можливостями. Так і було, проте це не стало на перешкоді тому, що у маленькому гаражі відбувалися насправді грандіозні речі. Практично всі роботи по мотоциклу його власник виконував власноруч. Без крутих станків та команди механіків, в умовах суворої економії. Практично увесь інструмент та обладнання були саморобними

Документалка про Берта

На Youtube є документальний фільм Offerings To The God of Speed – Burt Munro [1971] котрий рекомендую всім для перегляду. Більшість цитат та фактів біографії взято саме звідти. На відео бачимо, що Берт насправді був веселий, комунікабельний та приємний дядько з гарним почуттям гумору, котрого любили, поважали та котрому допомагали всі його односельці.

І так, на той час він уже був суперстар без жодних натяків на ”зіркову хворобу”

Берт йшов до своєї мети методом спроб та помилок. Всі деталі робилися без попередніх розрахунків та моделювання. Поршні виливалися у консервних бляшанках зі шматків старих автомобільних поршнів, каналізаційні труби використовував для гільз циліндрів, шатуни випилював вручну з вантажних півосей. Разом з тим він переробив нижньовальний двигун на верхньоклапанний з 4 клапанами на циліндр, змінив трансмісію, кілька разів змінювалися об’єм та максимальні оберти двигуна. Зрозуміло,що якість запчастин та пошук оптимальних рішень потребували безлічі спроб.

Для запчастин котрі не витримали лихої долі у гаражі була спеціальна поличка з написом “Пожертви Богу Швидкості”. Його особистий музей невдач.

Відразу видно, що Бог швидкості не завжди був прихильним до Берта, та отримував своє. Невдач була величезна кількість, проте, це не могло зламати нашого героя. Берт вірив: кожна помилка — це урок та здобутий досвід. В одному з інтервью він сказав: Це мої пожертви Богу Швидкості. Кожна зламана деталь — це ціна, яку я заплатив за знання про те, як їхати швидше.

Насправді ж в угоду Богу Швидкості Берт віддав значно більше ніж просто полицю понівеченого металу. Поза нею залишилася сім’я, особисте життя та здоров’я. За свою кар’єру зазнав безліч аварій, кілька з яких серйозно вплинули на його стан. І це реальна ціна, заплачена за рекорди, успіх та славу.

Рекорди

Багато хто думає, що Берт приїздив на Бонневіль один раз, встановив рекорд і повернувся героєм. Насправді це була десятирічна боротьба з обставинами, фінансами та технікою. Бонневіль не думав легко здаватися. 14 разів Герберт приїздив та 9 разів офіційно брав участь у заїздах.

Для того, щоб потрапити у Америку продається все цінне майно. Також свою фінансову підтримку зробили місцева мотоспільнота, мешканці міста та особливо родина Хейс. Норман Хейс та його родина володіли великим будівельним магазином. Вони не просто товаришували з Бертом, а стали його меценатами, допомагали з матеріалами та доступом до професійних станків. Сьогодні саме у їхньому музеї зберігаються оригінальні мотоцикли Берта Монро.

У 1962 році Герберт Джеймс Монро вантажить свій мотоцикл, котрий на той час вже носить власне ім’я Munro Special, на корабель та вирушає підкорювати Штати. Берту 63, мотоциклу 42роки.

Спеціально для встановлення рекордів було зроблено величезний обтічник типу стрімлайнер. Першу версію з алюмінію Берт підганяв протягом 5 років, і в кінці він був заміненений на аналогічний зі скловолокна. Насправді місця всередині практично не було, та й саме положення пілота було не самим зручним. Але хто би звертав увагу на такі дрібниці у 63 роки? У той час технічний прогрес йшов вперед під всіма вітрилами. Поява сивочолого дідуся з краю світу на мотоциклі котрий більше скидався на купу мотлоху викликало неоднозначні реакції в учасників та організаторів заходу. Через специфіку заїздів та технічні вимоги Монро було спочатку відмовлено в участі. На допомогу прийшли місцеві спортсмени котрі знали про його успіхи. Особливо Роллі Фрі. Легендарний американський гонщик (відомий тим, що встановив рекорд, лежачи на мотоциклі в одних плавках))))

Роллі був одним із перших, хто розгледів у Берті генія. Він допомагав новозеландцю розібратися з американськими правилами перегонів та ділився порадами щодо аеродинаміки. Часто допомагав Берту з житлом та інструментами. Коли у того закінчувалися гроші або щось ламалося, він та інші гонщики влаштовували допомогу грошима або шукали запчастини.

Як бачимо, Берт легко знаходив спільну мову з людьми з різних країн та поколінь. Завжди й усюди він отримував допомогу, чи то були заїзди, чи то дорога якою він віз свій мотоцикл назустріч мрії на саморобному причепі, котрий тягнув дешевенькою машиною купленою в Штатах. Але то все лірика, а ми повертаємося в Бонневіль.

Клас мотоциклів до 1000куб.см, насправді ж біля 840. Результат заїзду Берта Монро – 288км/год.

Аплодисменти, завіса. За кілька хвилин Берт Монро стає легендою Бонневіля та ”своїм” хлопцем у бонневільській тусовці. Тепер найцікавіше ))))))

На жаль, то був неофіційний рекорд, тому вже через рік Берт повертвється, щоб покращити результат офіційно. У 1963р. Бонневіль не підкорюється через проблеми зі стабільністю тракеторії. Мотоцикл стабільно ловить воблінг. Експерименти з встановленням свинцевого баласту в різних частинах мотоцикла позитивного результату не дали. Нагадую, жодних прорахунків не робилося. Додому наш герой повертається з нічим.

Можливо хтось би на цьому й зупинився, але не Берт. Він бере таймаут до 1966р, повертається на соляне озеро, та вже офіційно фіксує новий світовий рекорд у своєму класі – 270.47км/год!!!! Берту 67, мотоциклу 46 років!!! Здавалося б, що рекорд встановлено, мрія збулася, можна йти на відпочинок, але ж ні. Цифра 200 миль/год не побита. Берт грунтовно готується до наступного року.

1967р.

Пік спортивних досягнень Герберта Джеймса Монро. Йому 68, мотоциклу 47 років!!! На кваліфікації мотоцикл показує результат 305км/год.!

Об’єм двигуна 950куб.см.Офіційний заїзд завершує зі швидкістю 295.44км/год (183.586 милі/год.). Новий світовий рекорд у класі мотоциклів до 1000куб.см. Це офіційно. У той час заміри проводилися так: учасник проходив відрізок прямої, потім повертався назад і враховувався середній час за результатами двох заїздів. У 2014р, Джон Монро, син Берта знайшов математичну похибку у розрахунках, та рекорд офіційно було змінено на 184.087 милі/год (296.26км/год.!).

Насправді, за словами учасників тих подій, на вільних заїздах Берт Монро розвивав максимальну швидкість 331 км/год (205,67 милі/год)!

На даний момент це максимальна швидкість яку взагалі розвивав коли-небудь мотоцикл Indian!!!!

331км.год. 1967р. Берту 68, мотоциклу 47. 47 років для того , щоб пройти шлях від 90 до 331. В простому гаражі. Тогочасні серійні мотоцикли ще навіть не дісталися позначки 200, японці тільки розпочинали роботу над своїми болідами.1967р.став роком,коли імя Берта Монро прогриміло на увесь світ та назавжди увійшло в історію.

На жаль не все так було добре, як здається. В той же час Берт потрапляє у одну з найсерйозніших аварій у своєму житті. На швидкості під 300 він ловить воблінг. Архаїчна гальмівна система на такій швидкості малофективна, тому приймається рішення піднятися вище обтічника, щоб силою вітру трохи пригальмувати мотоцикл. Але все пішло трохи не за планом: вітер зриває окуляри,пошкоджує очі, в результаті падіння на сторону та скользячка по абразивній соляній поверхні на швидкості трохи менше 290км/год. Мотоцикл пролітає біля 300 метрів, попутно шліфуючи аеродинамічний обвіс та ногу пілота, котра ще й припеклася до вихлопа.

Коли прибули рятувальники та медики Берт з властивим йому почуттям гумору сказав: Ми з нею трохи підсмажилися, чи не так? Лікарі гумор не оцінили, та після проведення огляду крім пошкодженої ноги виявили серйозні проблеми з серцем та категорично заборонили продовжувати ганятися.

Берт ще відвідував Бонневіль у 1968-70х роках, останній раз він був у 1975році, проте, через стан здоров’я участі у змаганнях не брав. Чисельні падіння та травми зробили своє.

Останні роки

Після 1975 року Берт остаточно завязує з мотоспортом та повертається в коло сім’Ї. Мотоцикли для нього більше не були засобом для перемоги чи рекорду — вони стали формою спілкування з минулим. Його рекорд більше не був подією, він залишився фактом біографії з яким треба жити далі. На відміну від багатьох рекордсменів Берт більше не намагався щось комусь доводити. Мотоцикл стояв у гаражі, так само як, і рекорд котрий не побитий до тепер.

Останні роки він прожив тихо й спокійно, без журналістів та метушні навколо себе. У 1977р стан Берта різко погіршується, він переносить інсульт. Розуміючи, що часу залишилось обмаль та не бажаючи, щоб після нього мотоцикли пропали чи були вивезені з Нової Зеландії, за однією з версій він продає або просто віддає їх тій самій сім’ї Хейс. У них й знаходяться на даний момент той самий Idian Scout та інший рекордний мотоцикл Берта Velocette MSS.

Берт Монро пішов із життя 6 січня 1978 року в рідному Інверкаргіллі у віці 78 років. Він помер спокійно, у колі рідних. Життя закінчилося, але легенда тільки розпочиналася.

Пам’ять та слід у мотокультурі

Життя та історія такої неординарної та харизматичної людини не могли просто так зникнути та забутися. У 2005р світ побачив біографічний фільм ”Найпрудкіший Індіан” (The World’s Fastest Indian).

Хто дивився, перегляньте ще раз, хто не бачив, тим заздрю, не зволікайте! Режисером виступив земляк Берта, новозеландець Роджер Дональдсон. Так,той самий, що зняв документалку Offerings to the God of Speed-Burt Munro 1971. Той самий, котрий практично жив два з половиною роки з Бертом Монро у його гаражі та тісно з ним спілкувався. Настрій, атмосфера та сама постать легенди у фільмі передані дуже достовірно.

Головну роль виконує інша легенда Голівуду Ентоні Хопкінс. Його герой трошки наївний, дивакуватий, проте відкритий та цілеспрямований уже не молодий Берт. Показано саме період його тріумфу та той самий історичний заїзд 1967 року. Спойлерити не буду, можливо реально ще хтось не бачив цей культовий фільм.

Фільм без екшену, режисерських фантазій, несподіваних сюжетних поворотів та інтриги. Звичайне кіно про звичайну, але справжню людину. Кіно не про мотоцикли навіть, а більше про порядність, честь та людяність. Те, чого нам зараз дуже бракує, у часи хайпу, хейту та заздрості.

Burt Munro Challenge

Фестиваль Burt Munro Challenge — це найбільша подія у світі мотоспорту в Південній півкулі, яка щороку перетворює рідне місто Берта, Інверкаргілл, на світову столицю швидкості.

Цей захід було засновано у 2006 році, одразу після шаленого успіху фільму «Найпрудкіший Індіан».

Зазвичай фестиваль проводиться на початку лютого (у розпал новозеландського літа). Найближча подія — 4–8 лютого 2026 року.

• Локація: Місто Інверкаргілл та околиці регіону Саутленд (Нова Зеландія).

Фестиваль триває 5 днів і включає різні дисципліни:

1. Beach Racing (Перегони на пляжі): Проводяться на легендарному пляжі Ореті-Біч. Це саме те місце, де Берт десятиліттями випробовував свій Indian перед поїздками до США. Мотоцикли мчать прямо по піску вздовж океану.
2. Bluff Hill Climb (Підйом на пагорб): Видовищні заїзди на крутих поворотах у сусідньому містечку Блафф.
3. Twilight Drag Racing (Сутінкові драг-рейси): Парні заїзди на максимальне прискорення, що відбуваються ввечері на автодромі Teretonga Park.
4. Speedway Spectacular: Перегони на гаревій доріжці на байках без гальм — бруд, шум і неймовірний драйв.
5. Street Racing: Заїзди вулицями міста, де сучасні супербайти та класичні мотоцикли змагаються в умовах міських поворотів.

Burt Munro Rally: Це величезне наметове містечко, де збираються тисячі байкерів. Тут панує дух братерства: жива музика, багаття, обмін історіями про подорожі та, звісно, демонстрація кастомних байків. Обов’язкова частина програми — відвідування того самого будівельного магазину, де зберігається оригінал «Найпрудкішого Індіана». У дні фестивалю магазин стає центром збору фанатів. На фестивалі можна побачити все: від старовинних «британців» 30-х років до новітніх турбо-монстрів. Тут немає пафосу — лише чиста любов до швидкості. Багато учасників приїжджають на фестиваль своїм ходом, долаючи тисячі кілометрів через усю країну, щоб віддати шану Богу Швидкості.

INDIAN MOTORCYCLES CO

У 2017р в честь 50-ї річниці встановлення рекорду компанія Indian випустила спеціальну версію мотоцикла, основою якого став сучасний Indian Скаут, під назвою The Spirit of Munro. За кермо мотоцикла сів Лі Монро — внучатий племінник Берта. У серпні 2017 року на Бонневілі він розігнав мотоцикл до 305км/год.

Цікаві факти про Берта Монро

• При народженні він отримав ім’я Герберт Джеймс Монро (Herbert James Munro). Вдома та у колі друзів у Новій Зеландії його завжди кликали скорочено — Берт (Bert). Як з’явився Burt? Помилка сталася на початку 1960-х років, коли Берт почав листуватися з американськими організаторами заїздів на Бонневілі та надсилати свої дописи до профільних журналів (зокрема в американський журнал Cycle World).
  Один із редакторів припустився помилки в листуванні або в публікації, замінивши “e” на “u”. Так він став Burt. Замість того, щоб вимагати виправлення, Берт поставився до цього зі своїм характерним спокоєм і гумором. Оскільки в США його вже почали впізнавати саме як Burt Munro, він просто сказав: Добре, нехай буде так, мені байдуже. З того часу він почав підписуватися як Burt, і саме це написання потрапило в усі офіційні протоколи світових рекордів.
  
• На початку кар’єри Берт Монро використовував шкіряний авіаційний шолом з окулярами з причин ціни та компактності. Закритий шолом фізично би не вліз в середину його монстра. В Бонневілі ж щоб вкластися бодай у мінімальні вимоги безпеки був змушений купити сертифікований шолом. Його вибором став Bell 500 Custom білого кольору.
• Був батьком чотирьох дітей, котрим замість казок перед сном розповідав про основи аеродинаміки та характеристики металів.
• Одного разу Берту подарували каністру метанолу Mickey Thompson. Тест завершився тим, що поршня просто поплавились. Більше метанол не використовувався, а Берт мішав власні рецепти суперпалива.
• Берт ніколи не мав ілюзій стосовно надійності свого мотоцикла, тому на кожне змагання привозив з собою купу запчастин.
• У 2006р. був введений у Зал Слави АМА у категорії Дизайн та Інженерія.
• Коли Берта питали про його вік він відповідав: я народився у минулому столітті.

ЕПІЛОГ

Тут зазвичай мав би бути якийсь пафосно-мотиваційний, потужний текст. Я довго думав як донести до покоління, котре зараз може вільно купити практично любий швидкий мотоцикл значення Берта Монро для мотоциклістів.

Справжня цінність пам’яті Берта полягає не у мерчі від Indian чи якихось ювілейних моделях. Переважна більшість його реальних послідовників навряд чи піде в салон купляти новий мотоцикл. Це такі ж самі прості люди, котрі сидять по своїх гаражах та колупають свої, зазвичай не самі свіжі мотоцикли. Незважаючи на відсутність фінансів та технічних можливостей, незважаючи ні на, що йдуть до своєї мети. Берт довів, що неважливо чи у тебе наворочений та напханий інструментом бокс чи сарай з голими стінами головне те, що відбувається у твоїй голові.

Берт довів, що мотоцикл не мусить бути ні новим, ні ідеальним . Він має бути тільки Твоїм мотоциклом.

Саме життя Герберта Джеймса Монро це просто квінтесенція мотиваціі. Він нікого не вчив як жити, він просто жив так, як вважав за потрібне.

Його життя – це ламання всіх можливих стереотипів та ігнорування публічної думки. Ілюстрація того, що для того щоб стати Легендою та прикладом для цілих поколінь не обов’язково бути комерційно успішним.

Приклад того, що досягти чогось у житті можна у любому віці.

У віці коли більшість його ровесників переважно сидить на дивані та ходить в магазин по хліб, Берт їздив за черговим світовим рекордом, розуміючи, що кожна поїздка може стати останньою.

Обмеженням не є дата народження, обмеженням є тільки наш страх. Страх поразки, страх бути смішним, страх не отримати масового схвалення. Берт Монро десятки разів терпів невдачі, проте крок за кроком йшов вперед.

Найбільших успіхів досяг у віці далеко за 60.

Вік — це лише цифра, яка не має значення, доки у тебе є мета. Фраза, котру часто любив повторювати Герберт Джеймс Монро. Великий Берт Монро.